Content area
Дисертаційне дослідження присвячене вирішенню актуального науково-практичного завдання, яке полягає у підвищенні ефективності управління ризиками у масштабованих гнучких проєктах шляхом розроблення моделей та методів інформаційної технології, яка здатна допомагати з вибором цілей управління ризиками розробки програмного забезпечення, оцінювати безпеку загального штучного інтелекту на етапі інженерії вимог, підвищувати ефективність визначення ризиків та ухвалення управлінських рішень.
Обґрунтовано актуальність теми управління ризиками в сучасних умовах розвитку інформаційних технологій, коли масштабовані гнучкі підходи стають основним інструментом у створенні програмних продуктів, зазначено зв’язок роботи з науковими темами, визначено об’єкт, предмет та методи дослідження, показано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, апробацію результатів та їх висвітлення у наукових публікаціях.
Перший розділ містить аналіз стану теорії та практики управління проєктами створення програмного забезпечення. Проведено аналіз циклів розробки програмних продуктів у масштабованих гнучких підходах й ідентифікацію ключових факторів, що впливають на проявлення ризиків. Дослідження життєвого циклу гнучкої розробки програмного забезпечення та систематизація факторів ризику й підходів до управління ризиками в ІТ – проєктах показує переваги та недоліки традиційних і сучасних методів управління ризиками у проєктах й підтверджує, що більшість існуючих моделей не враховують специфіку масштабованої гнучкої розробки, що створює передумови для розробки нової, більш адаптованої моделі, яка поєднує гнучкість методологій з передовими аналітичними інструментами. Отримано дані про те, що такі фактори, як складність командної взаємодії, непередбачуваність вимог та технічні обмеження, суттєво впливають на результати проєктів.
Другий розділ присвячено дослідженню системного підходу до управління ризиками. Проведено аналіз таксономії ризиків, яка включає ідентифікацію внутрішніх та зовнішніх ризиків. Запропоновано механізми попередження ризиків і пом'якшення їх наслідків, розглянуто логіко-алгоритмічні моделі управління ризиками в проєктах створення програмних продуктів. Проведено аналіз мультиплікативного ефекту ризикових факторів, який виникає при їх взаємодії в умовах масштабованої розробки.
У третьому розділі розроболено та запропоновано цілеспрямовану модель управління ризиками розробки програмного забезпечення (ЦМУРРПЗ), яка включає визначення цілей проєкту, ідентифікацію ризиків, моделювання перешкод, оцінку ризиків і заходи з їх пом’якшення. Цей підхід є унікальним, так як систематично вводить поняття цілей для управління ризиками та інтегрує заходи з управління ризиками в інженерію вимог. Розробка цілей, пов’язаних з успіхом проєкту, розпочинається з визначення ризиків, пов’язаних із кожною ціллю. ЦМУРРПЗ узгоджує процес управління ризиками з цілями успіху проєкту на основі компонентів розробки. Визначення цілей сприяє реорганізації ризиків і спрощує процес управління ними. Сприйняття ризиків підвищує ясність цілей. Ієрархія «компонент-елемент-фактор» дозволяє ідентифікувати та класифікувати цілі та ризики розробки програмного забезпечення з цілісної перспективи й допомагає побудувати модель «ціль-ризик».
У четвертому розділі подано розширення можливостей ЦМУРРПЗ, включаючи аспекти безпеки загального штучного інтелекту (AGI) у процес розробки програмних продуктів. Оцінено потенційні загрози AGI для програмних проєктів, серед яких – порушення безпеки даних, некоректне функціонування алгоритмів та інші ризики. Запропоновано метод оцінки ризиків AGI на основі моделі аналітичної ієрархії (AHP) та їх подальшої оптимізації з використанням генетичних алгоритмів. Продемонстровано ефективність запропонованого підходу через створення оптимальної стратегії управління ризиками та інтеграцію рішень у розробку програмного забезпечення.
Було встановлено, що інтеграція методу аналізу ієрархій (AHP) і генетичних алгоритмів (GA) у рамках цілеспрямованої моделі управління ризиками розробки ПЗ забезпечила формування комплексного підходу до вирішення критично важливих завдань ризик-менеджменту, зокрема, дозволила реалізувати обґрунтовану пріоритизацію ризиків на основі об’єктивних експертних оцінок, здійснювати оптимізацію управлінських стратегій з урахуванням їх ефективності, ресурсних обмежень, а також сформувати інтегровану функцію пристосованості, що враховує як якісні, так і кількісні характеристики ризиків. Такий підхід забезпечує підвищення обґрунтованості рішень, орієнтуючи процес управління ризиками на досягнення стратегічних цілей проєкту в умовах масштабованої гнучкої розробки ПЗ.
Створена математична основа для інтеграції AHP і GA в управлінні ризиками дозволяє об’єднати якісні та кількісні підходи до оцінки ризиків. Розроблені матриці оцінки ризиків забезпечують структурований і систематичний підхід до визначення пріоритетів, враховуючи множинні критерії та їх вагомість. Запропоновані алгоритми оптимізації на базі генетичних алгоритмів демонструють здатність знаходити ефективні рішення у складних багатофакторних задачах управління ризиками, де традиційні методи можуть бути менш ефективними. Інтеграція GA з методом AHP дозволила суттєво підвищити точність розрахунків та врахувати взаємозв’язки між різними ризиками. Інтеграція AHP і GA значно знижує рівень ризиків та сприяє прийняттю оптимальних управлінських рішень. Запропонований підхід є універсальним та може бути адаптований до вирішення інших задач управління, що відкриває широкі перспективи для його використання в практичній діяльності. Майбутні дослідження можуть бути зосереджені на вдосконаленні алгоритмів, врахуванні динамічних змін у системах та впровадженні даної методики у реальні бізнес-процеси.
Запропонована об’єднана функція пристосованості враховує пріоритетність ризиків та обмеження ресурсів, що забезпечує ефективний розподіл ресурсів для мінімізації критичних ризиків. Поєднання вагомості ризиків і доступних обмежень дозволяє адаптувати підхід до реальних умов, оптимізуючи управлінські рішення. Ефективність функції підтверджується прикладами розрахунків, які демонструють точність і швидкість у вирішенні багатокритеріальних задач. Цей метод може бути використаний у різних галузях для раціонального управління ризиками та ресурсами, із перспективами подальшого вдосконалення і розширення.
Наукова новизна одержаних результатів.
Вперше:
– запропоновано модель управління ризиками програмного забезпечення, яка інтегрує рівні цілей, перешкод, оцінки ризиків та дій із їх пом'якшення/усунення у процес інженерії вимог.
– створено методи для врахування ризиків, пов'язаних із впровадженням загального штучного інтелекту, на ранніх етапах життєвого циклу масштабованої гнучкої розробки програмного забезпечення.
Удосконалено:
– систематизацію та класифікацію основних типів ризиків, притаманних масштабованим гнучким проєктам розробки програмного забезпечення, з урахуванням можливих наслідків їх реалізації, що на відміну від існуючих, дозволяє цілеспрямовано управляти ризиками та запроваджувати відповідні дії у процесі інженерії вимог;
– підхід до управління ризиками шляхом розробки функції пристосованості, яка інтегрує ваги ризиків і ресурсні обмеження, що дозволяє оптимізувати прийняття управлінських рішень у багатокритеріальному середовищі та забезпечує гнучке адаптування до реальних умов проєктної діяльності.
Отримав подальшого розвитку:
– метод аналізу ієрархій шляхом його адаптації для багатокритеріального аналізу ризиків у масштабованих гнучких проєктах, що забезпечує підвищення точності оцінювання ризиків та обґрунтованість прийняття управлінських рішень.
Практичне значення одержаних результатів полягає в підвищенні ефективності управління ризиками за рахунок використання запропонованої моделі управління ризиками, що дозволяє ідентифікувати, оцінювати та мінімізувати ризики на ранніх етапах розробки програмного забезпечення, забезпечує стійкість проєктів навіть у динамічному середовищі масштабованої гнучкої розробки. Реалізація запропонованих рішень призводить до зниження вартості та ризику проєктів, оскільки використання механізмів багатокритеріального аналізу (метод аналізу ієрархій) допомагає приймати оптимальні рішення щодо управління ризиками, що сприяє скороченню витрат на усунення проблем і мінімізує можливість зриву проєктів. Використання цілеспрямованої моделі дозволяє адаптуватися до сучасних викликів розробки завдяки інтеграції оцінки ризиків загального штучного інтелекту в процес інженерії вимог, дозволяє зменшити загрози, пов’язані з впровадженням нових технологій, що актуально для сучасних високотехнологічних проєктів. Запропоновані моделі та методи дозволяють забезпечити можливість масштабування, так як підходять для управління ризиками як у невеликих проєктах, так і у великих масштабованих ініціативах, що робить їх універсальними для використання в IT-компаніях.
Науково-практичні результати дослідження впровадженні в діяльність компаній, що займаються розробкою ПЗ, зокрема, ТОВ "Інформаційні Технології Торгівлі", Apptimized Operations, UA Technics / PerSys Medical (Україна) та у навчальний процес за освітньою програмою «Інформаційні технології проєктування» освітнього ступеня бакалавр спеціальності 122 «Комп’ютерні науки» Сумського державного університету, що підтверджується відповідними актами та довідками про впровадження.
Результати досліджень дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на національних та міжнародних конференціях: 6th International Conference on Design, Simulation, Manufacturing: The Innovation Exchange, DSMIE-2023, 2023, Slovak Republic; 63rd International Scientific Conference on Information Technology and Management Science of Riga Technical University (ITMS), 2022, Riga, Latvia; 64th International Scientific Conference on Information Technology and Management Science of Riga Technical University (ITMS), 2023, Riga, Latvia; International Scientific Conference "Integrated Computer Technologies in Mechanical Engineering – 2022. Synergetic Engineering", 2022, Kharkiv, Ukraine; ХХІ Міжнародна науково-практична конференція "Управління проєктами у розвитку суспільства", 2024, Київ, Україна.